Розглядаючи другий критерій істинності − Передання, яке доступне всім, святий Іриней вказує, що передання гностиків носить приватно-секретний характер. Заперечуючи це святий Іриней вказував, що Бог нічого не робить таємно, але викупляє і спасає все людство і через нього весь тварний світ. Другим запереченням гностиків було те, що у них багато передань, а церковне Передання опирається на єдине “передання апостолів,” відкрите всьому світові. Це Передання можна знайти в кожній Церкві, але святий Іриней для прикладу приводить Римську Церкву: “по необхідності з цією Церквою, за її переважною важливістю, узгоджується всяка Церква… тому що в ній апостольське Передання завжди зберігається віруючими скрізь” (ІІІ книга, 3,2). Цей текст використовують католицькі богослови на користь першості Риму. Але досить проблематично: По перше − грецький оригінал тексту загублений, а латинський не зовсім зрозумілий. По друге − текст повинен бути розглянутий у всьому контексті, адже святий Іриней приводить приклади апостольського Передання не тільки в Римі, а й в Ефесі, Смирні.