28 березень 2023

Новини

 

Три ночі місячний, космічно-святий німб над Лаврою… Мороз мінус 11 вранці… Тисячі вірян не лише з Київа, а з інших украінських міст, електронні рамки на вході, перевірка паспортів, речей, заборона пронести навіть пляшку води, поліція з автоматами, телеекран на площі, прямі трансляції на всіх каналах… Фантастична краса Успенського Собору вкупі з тривогою, що він вже був підірваний енкаведистами напередодні Другоі світовоі, ганебна позавчорашня спроба колишніх «хазяїв» вкрасти іконостас, ніби це мікроволновка в Бучі, намагання ними ж спровокувати конфлікт інсинуаціями про захоплення, тривожність у кожному погляді охоронців…

 

Щорічно 14 жовтня в Україні відзначають одразу чотири святаперше – Свято Покрови Божої Матерідруге – День Українського Козацтватретє – День створення Української Повстанської Армії (УПА), четверте свято –  День Захисника України

Усі ці свята взаємопов’язані між собою і виникали послідовно.

Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня християни східного обряду відзначать Покров Пресвятої Богородиці. За переказами, в цей день в 910 році військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я – Константинополь. Жителі візантійської столиці звернулися з молитвою і проханням про порятунок Богородиці. І вона, за розповідями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. 

Також за інформацією деяких джерел, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Відзначення Покрови має глибоку історію в Україні. Найстарішою церквою, яка присвячена цьому святу, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена 1467 року як фортеця.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, які будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу.

У цей день одружені пари моляться про щастя і благополуччя шлюбу, а самотні жінки і вдови просять заміжжя. Дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку", "Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду", "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою".

День українського козацтва

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Вважають, що саме в цей день у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою. Саме Матір Божу козаки вважали своєю небесною заступницею й покровителькою. 

День створення Української Повстанської Армії (УПА)

У цьому році виповнюється 80 років зі створення Української повстанської армії. І хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською ти символічною й переносять період заснування приблизно на пів року вперед, але все ж таки 14 жовтня 1942 року – це офіційна дата створення УПА.

Вважається, що УПА діяла з 1942 по 1960 рр. і після вбивства Степана Бандери у жовтні 1959 року фактично припинила існування. А все ж таки, останній боєць УПА вийшов з підпілля лише у грудні 1991 р. (!), вже після проголошення Незалежності Україні.

УПА не змогла вибороти незалежність, занадто нерівні були сили у тому бою. Але саме тривалий спротив УПА заклав те підґрунтя, на якому зростав дисидентський рух 60-70-хх років і постала Незалежна Українська держава.

День захисників та захисниць України

Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. Указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Таким чином цим же указом в Україні скасували День захисника Вітчизни, який раніше відзначався 23 лютого, який за часів СРСР був відомий як День Радянської армії.

14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на "День захисників і захисниць України".

 

АПОСТОЛЬСЬКЕ СВЯТО АБО ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЦЕРКВИ

 

12 червня православні християни відзначали одне із головних свят року — П’ятидесятницю.

Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.

У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. З цієї пори апостоли мужньо і безбоязно, з великою сміливістю почали проповідь про Христа розп’ятого і воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед іудеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – “аж до краю землі” (Діян. 1:8).

 

ВЕЛИКДЕНЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ: КОЖЕН ТРЕТІЙ УКРАЇНЕЦЬ БУВ У ХРАМІ, ПОПРИ РИЗИК ОБСТРІЛІВ

Вже третій рік поспіль українці не зможуть повноцінно брати участь у церковних богослужіннях та освяченні великодніх кошиків. Минулі роки цьому на заваді стали обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, цьогоріч — воєнний стан. 

Під час повномасштабного військового вторгнення Росії на територію незалежної України понад 33% громадян на Великдень відвідали храми.

Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 26 квітня 2022 року.

Соціологи зазначили, що це вищий показник, ніж під час першого карантину (квітень 2020 року), тоді церкви відвідали лише 14% респондентів, але нижчий, ніж був до 2020 року, зокрема, у квітні 2012 року церкви відвідали 81%.

При цьому найбільше тих, хто відвідав храми у Великодні свята цього року, серед жителів західних областей та жителів сіл.

Відбулося великоденне пасхальне богослужіння і  в Свято-Покровській Подільській церкві.  Неочикувано багато було прихожан на ранковому урочистому богослужінні, яке провели священники церкви на чолі з єпископом Володимиром.  Привітання Блаженнійшого мітрополита  Епіфанія зачитав протоїєрей Димитрій. 

Пасхальне послання

Митрополита Київського і всієї України Епіфанія преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

 

Дорогі брати і сестри!

Христос воскрес!

Які, здавалося б, прості ці слова, але яким глибоким змістом вони наповнені для нас, бо ними ми не просто підтримуємо традицію, вітаючи одне одного з черговим святом. Цими словами ми сповіщаємо свою власну віру в перемогу Сина Божого і закликаємо до цієї віри ближніх та все людство.

Що покласти до великоднього кошика, коли ресурси, а подекуди й доступ до продуктів обмежені? Чим їх можна замінити? Що є обов’язковим до освячення? 

На ці запитання відповів протодиякон Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах, що на Рівненщині, Андрій Бурдик.

ЖОДНОГО ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОДУКТУ ДО ОСВЯЧЕННЯ НЕ ІСНУЄ

ПАСХАЛЬНИЙ РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ В СВЯТО-ПОКРОВСЬКІЙ ПОДІЛЬСЬКІЙ ЦЕРКВІ М. КИЄВА

Великодній (Чистий) Четвер:
Утрення з читанням 12-ти Страсних Євангелій о 15.00.
Великодня П’ятниця:
Вечірня з виносом Плащаниці о 14.00.
Великодня Субота:
Літургія о 9.00; Освячення калачів і пасок об 11.00.
Великдень:
Пасхальна Літургія о 9.00 ранку, після Літургії освячення пасок об 11.00.

«Вирішили одружитися, бо невідомо, що може бути з нами завтра».
Добровольці тероборони Леся та Валерій зіграли весілля на одному з блокпостів у Київській області.
Таїнство Вінчання звершили священики Максим Стрихар і Дмитро Каран.

24 лютого 2022 року о 3:40 24 – РФ за підтримки Білорусі розпочала широкомаштабну агресивну війну проти Україну. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року.
Молімось за наші Збройні Сили, за бійців Територіальної Оборони, волонтерів і всіх небайдужих українців, які піднялись на за хист своєї Батьківщини.

Нова радість стала,

Яка не бувала

Над вертепом звізда ясна

Увесь світ засіяла…

 

Різдво Христове 

Згідно з Євангелієм від Луки (Лк. 2:1-7), Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєму для участі в переписі населення (Лк. 2:1-2), який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Квіріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, оскільки не було місця в заїзді.
 
Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу. Першими прийшли поклонитися Христові пастухи, яким про цю подію сповістив янгол. Волхви прийшли в Єрусалим і розпиталися у царя Ірода про царя юдейського, чим стривожили його. Придворні книжники та первосвященники відповіли мудрецям, що, згідно з пророцтвом, цар мав народитися у Вифлеємі юдейськім. Тоді Ірод покликав мудреців і відправив їх до Вифлеєму вивідати все і йому доповісти. Вони знайшли Ісуса вже у домі (Мт. 2:11) і піднесли Христу дарунки — золото, ладан і смирну. Попереджені уві сні, мудреці повернулись іншою дорогою додому (Мт. 2:12).