27 вересень 2022

Свято Трійці під час війни:в усіх церквах України молилися за мир

12.06.2022.

АПОСТОЛЬСЬКЕ СВЯТО АБО ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЦЕРКВИ

 

12 червня православні християни відзначали одне із головних свят року — П’ятидесятницю.

Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.

У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. З цієї пори апостоли мужньо і безбоязно, з великою сміливістю почали проповідь про Христа розп’ятого і воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед іудеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – “аж до краю землі” (Діян. 1:8).

Учні Христові щорічно святкували день П’ятидесятниці та заповідали згадувати його всім християнам (1 Кор. 16,8; Діян. 20,16). Вже у Постановах Апостольських (кн. 5, гл. 20) є пряма заповідь святкувати Св. П’ятидесятницю: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятидесятий день від першого дня Господнього (Великодня), донині нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь Іісус послав дар Святого Духа».

Офіційно П’ятидесятницю почали святкувати у 381 році, коли на II Вселенському соборі затвердили догмат про Трійцю.

З давніх часів зберігається звичай на свято П’ятидесятниці прикрашати храми і житла зеленню (гілками дерев), рослинами та квітами. Цього звичаю дотримуються ще з часів старозавітної Церкви на свято П’ятидесятниці. Ці прикраси нагадують також ту священну діброву, де патріарх Авраам удостоївся прийняти Триєдиного Бога під виглядом трьох мандрівників (Бут. 18:1).

Разом з тим, дерева та квіти природи, що вічно оновлюється, вказують на таємниче оновлення душ віруючих силою Святого Духа та послуговують нагадуванням і закликом до духовного оновлення й до життя у Христі, Господа і Спасителя нашого.

У переддень Трійці, в суботу, вшановують пам’ять спочилих родичів — ця субота має назву Вселенської Троїцької поминальної суботи.

У День Святої Трійці, у неділю, відбувається святкова Божественна літургія, після закінчення якої вперше після Пасхи читаються колінопреклонні молитви та звучить молитва Святому Духу.

На Трійцю люди приходять до церкви помолитися за померлих та попросити захисту для живих, що особливо актуально зараз, у часи війни в Україні. Тому нинішнього року головною молитвою до Бога стане прохання про мир.

Після служби священник освячує зіл`я, яке потім вважається цілющим і відганяє злих духів, якщо його тримати у хаті чи квартирі.

ТРАДИЦІЇ

На Трійцю заведено прикрашати храми та оселі зеленню. Молоді дівчата плели вінки з польових квітів і надягали їх на голову.

Наші предки вірили, що свічки, принесені в цей день з церкви, захистять дім і його мешканців від зла і напасті.

На Трійцю організовували застілля і запрошували всіх родичів. Після церкви та смачної трапези люди влаштовували народні гуляння.

Вірили, якщо посвататися на Трійцю та одружитися на Покрову (14 жовтня), то сімейне життя буде довгим і щасливим.

Понеділок після Трійці називається Духовим днем. У цей день, за повір’ями, не можна чіпати землю, копати її, бити палицею, лаятися і рубати дерева. Земля — ​​"іменинниця».

За переказами, на Зелені свята у річках, озерах та інших водоймах активізується нечиста сила (русалки, водяні), які можуть «потягнути людину на дно» (тобто, вона може втопитися). Звісно, це лише легенди, проте, згідно з народними традиціями, купатися на Трійцю у водоймах не можна. Тим більше, що під час війни це реально може бути небезпечним, особливо у місцях, де проходили бойові дії.

Попри негаразди, потрібно зустрічати Святу Трійцю радісно і молитися за швидке закінчення війни та дарування людям миру і щастя!