Патристика - це така богословська дисципліна, або наука, яка вивчає життя і творіння святих отців, розвиток їх богословської думки, їх внесок у богослів’я.
Патристика має зв’язок з іншими богословськими науками - догматичним, моральним, порівняльним, основним богослів’ям, літургікою, Св.Писанням Вітхого та Нового Завітів, текстологією, біблейською археологією, загально церковною історією, канонічним правом, історією Помісних Церков і не помилимось, якщо скажемо, що має зв’язок з усіма богословськими дисциплінами. Крім того, патристика зв’язана зі світськими науками - всесвітньою історією, філософією, дипломатикою, географією,філологією та ін.

Основні означення патристики

1. “Мужі апостольські” - це ученики апостолів, які навчилися віри безпосередньо від апостолів. Вони мали перед очима їх приклад віри, оскільки були їх учениками. Про мужів апостольських письменники старовини кажуть, що в “їх ушах бринів голос апостолів.” Хронологічні рамки (І-ІІ ст. після Р.Х.). До мужів апостольських відносять: Св.Ігнатія Богоносця, Св.Климента Папу Римського, Св.Полікарпа Смиренського, Папія Ієрапольського.
2. Св.Отці Церкви - це ті церковні письменники старовини, які мають такі прикмети: старовинність, святість життя, православність вчення, визнання Церквою, значний внесок у розвиток богослів’я. Це ті письменники, в яких Св. Церква однодушно визнає авторитетних свідків Св. Передання, які глибоко розуміли і православно тлумачили Богоодкровенну істину.

Св. Отці Церкви

Православна Церква не обмежує епоху Св. Отців хронологічними рамками. Римо-Католицька Церква вважає, що доба Св. Отців на Сході закінчується творіннями Св. Іоана Дамаскіна ( 475р.), а на Заході - творіннями Ісидора Севільського ( 636р).
Іншими словами можна сказати, що Св. Отці Церкви - це ті стародавні письменники, які відзначилися православною наукою, святістю життя і визнані Св. Церквою як свідки Св. Передання.

Ознаки Отців Церкви:

1. Патристичний внесок у богослів’я.
2. Павославний погляд.
3. Святість життя.
4. Визнаня Церквою.