У римо-католицькому богослів’ї вживаються терміни “патристика” і “патрологія.” Термін “патрологія” вперше вжив лютеранський богослов Гергард, як заголовок до одноіменного твору. “Патрологія” Гергарда вийшла після його смерті у 1653р.

Патрологія - це галузь богословської науки,яка займається вивченням житій і творінь православних* церковних письменників старовини, яких називають отцями Церкви, при однодушній згоді богословів, непомильних свідків церковного передання. Це наука історична, літературно-критична і догматично-екзегетична.

Патрологія у вужчому смислі обмежена вивченням житій (біографії) та бібліографії отців.

Патристика проводить догмотико-екзегетичний аналіз творінь отців. Ця наука у католицькому богослів’ї виділена з патрології в окрему науку, яка вивчає догматику в її історичному розвитку не тільки з творінь отців, а й з інших джерел церковного Передання - з постанов Соборів, Символів віри, древніх літургій, біблейської археології і т.п.