30 листопад 2021

Свято Богоявлення, Хрещення Господнє, 2021

19.01.2021.

Проповідь

МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ

в день свята Богоявлення, Хрещення Господа нашого Ісуса Христа

19 Січня 2021

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю усіх зі святом Богоявлення, з Хрещенням Господа нашого Ісуса Христа, з Йорданом!

Як бачимо, це свято має декілька традиційних назв, кожна з яких розкриває один з аспектів шанованої нами події.

Йорданом воно називається тому, що подія Хрещення Господнього і Богоявлення історично відбулася на річці Йордан, про що ми знаємо з Євангелія. Біля берега цієї річки, найбільшої у Святій Землі, пророк і Предтеча Іоан проповідував народу про близький прихід очікуваного Месії-Христа і про необхідність приготуватися до зустрічі з Ним через покаяння і виправлення свого гріховного життя. Багато людей під впливом цієї проповіді каялися. І на знак їхнього очищення Іоан занурював їх у води Йордану, як це було за звичаєм старозавітного закону визначено для ритуального звільнення від нечистоти.

Грецьке слово «βάπτισμα» (ваптізма), вжите у Євангелії, перекладається нашою мовою як «хрещення», і власне означає – «занурення у воду». Тому пророк Іоан, який занурював у води Йордану грішників, що каялися, названий був Хрестителем.

Слід наголосити на тому, про що ми вже говорили у неділю перед Богоявленням: хоча і вживається слово «хрещення» для означення того, що звершував пророк Іоан, але воно не було тим хрещенням, яке Господом Ісусом Христом було встановлене як таїнство, як друге народження, від води і Духа, для Царства Небесного.

Іоанове хрещення було прообразом таїнства Церкви, але відрізнялося від нього, що можемо побачити на прикладі розмови апостола Павла з деякими учениками у Ефесі. Так про це написано в 19-ій главі книги Діянь Апостолів: «Пiд час перебування Аполлоса в Коринфi, Павло, пройшовши верхнi країни, прибув до Ефеса i, знайшовши там деяких ученикiв, сказав їм: «Чи прийняли ви Святого Духа, увiрувавши?» Вони ж сказали йому: «Ми навiть i не чули, чи є Дух Святий». Вiн сказав їм: «У що ж ви хрестились?» Вони вiдповiдали: «В Iоанове хрещення». Павло сказав: «Iоан хрестив хрещенням покаяння, говорячи людям, щоб вiрували у Грядущого за ним, тобто у Христа Iсуса». Почувши це, вони хрестилися в iм’я Господа Iсуса» (Діян. 19:1-5).

Розуміння цієї відмінності між Іоановим хрещенням і таїнством Церкви допомагає нам краще усвідомити сутність події, яку ми сьогодні святкуємо. Бо одне з найменувань цього свята – Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. Але для нас є очевидним, що хрещення Спасителя не могло бути ані таким, яким було Іоанове хрещення для інших людей, ані хрещенням новозавітним, яким охрещені всі ми.

Сам пророк Іоан вказує на цю відмінність, коли говорить: «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене, […] Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем» (Мф. 3:11). Тому Іоан і дивується, коли до нього приходить Спаситель і хоче прийняти хрещення, та заперечує, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3:14). На це Господь відповідає: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3:15).

Господь Ісус Христос як Син Божий є безгрішний. Тому Він ніколи не потребував особистого покаяння і очищення від гріхів. Відтак і хрещення Його не могло бути пов‘язаним із покаянням. Чому ж тоді Спаситель приймає хрещення, при чому не Сам від Себе занурюється у води, але приймає це занурення від пророка Іоана?

Відповідь на це питання багатогранна, і тому Спаситель, не вдаючись у роз‘яснення, говорить Іоану: «Так належить нам виконати всяку правду». Але ми бажаємо більше зрозуміти, в чому полягає ця правда, і цьому присвятимо наші міркування.

Син Божий приходить у світ цей і через Різдво стає Людиною для того, щоби оновити і спасти рід людський. Сам Він, як Божественна Особа, як втілена Друга Іпостась Пресвятої Трійці, є абсолютно безгрішним. Але пророк і Предтеча Іоан свідчить про Ісуса Христа, вказуючи на Нього ученикам: «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1:29). Подібні слова сповіщає і пророк Ісая, засвідчуючи про Месію так: «Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; […] Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:4-5).

Отже, хоча як Син Божий Ісус Христос був безгрішний, але як Син Людський Він поніс на Собі гріхи всього людства. Він прийняв людську природу, уражену наслідками гріха, і її мав очистити, оновити, освятити для того, щоби повернути людство до втраченого раніше через гріхопадіння єднання з Богом-Творцем.

Спаситель сходить у води Йордану як людина, тілесно. Цим самим Він знаменує очищення не окремої людини від гріхів, як це було з іншими, хто хрестився від Іоана, але очищення всього людства. Початок цього очищення було покладено Боговтіленням, а довершене воно було через Воскресіння, Вознесіння на небеса і через сходження Святого Духа на учеників у день П‘ятидесятниці.

Разом з тим, хоча Христос Господь охрещується по плоті, як людина – Він є істинним Богом. І тому не Він отримує очищення і освячення від вод Йордану, – бо як може творіння освятити Творця? – але Сам освячує ці води.

«Сьогодні вод освячується єство» – проголошується у богослужбових піснеспівах. Цими словами звіщається наша віра в те, що не просто води Йордану освятилися, бо в них у давній час зійшов Син Божий, але освятилося саме водне єство, очистилася і оновилася вода як стихія і фізична основа живої природи. Бо ми всі знаємо, що без води не можливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини.

Через гріхопадіння прабатьків наших все творіння, вінцем якого вони були, зазнало наслідків тління і розпаду. «Проклята земля через тебе» (Бут. 3:17) – говорить Бог Адаму, що згрішив. А тому Христос приходить, щоби оновити не лише людину, але щоби очистити від наслідків панування зла весь світ. І через освячення Своїм хрещенням вод Йордану і всього водного єства Спаситель звершує Божественний промисел над усією природою.

На спогад про це і ми з нагоди вшанування Хрещення Господнього звершуємо освячення вод у храмах, на джерелах та у водоймах. Ми просимо, щоби Господь силою Духа Святого оновив і очистив оці води так само, як Він очистив води Йорданські. Щоби сповнив ці освячені води благодатної сили для подання через них благословення і оновлення для нас самих і для навколишнього світу. Тому ми з благоговінням приймаємо окроплення цією освяченою водою від священнослужителів, споживаємо цю воду на благословення собі, окроплюємо нею наше житло і речі, потрібні нам у житті. Адже ми отримуємо це благословення і очищення не від води, як фізичної речі, не від якоїсь безособової «енергетики», але просимо і отримуємо благословення від Бога. Бо Він Один лише є джерелом освячення, яке благоволить подавати нам через освячені води.

Тут слід підкреслити, що занурення у води було символічною ознакою покаяння, але не заміняло і не може замінити його. Очищення від гріхів, благословення і освячення приходить не від води, але від віри в Бога та щирого, істинного покаяння перед Ним. А вода знаменує зовнішньо, тілесно те, що звершується внутрішньо, духовно, – але аж ніяк не навпаки.

Відтак ми, завершуючи наші роздуми з нагоди свята, перейдемо до найважливішого в події, яку відзначаємо, – до Богоявлення. За цим визначенням містяться дві пов‘язані між собою речі – явлення Христа, Сина Божого, народу і початок Його публічної проповіді, початок сповіщення Євангелія, а також явлення світу всіх Трьох Осіб Пресвятої Тройці – Отця, Сина і Святого Духа.

З Писання та Передання ми знаємо, що до 30-літнього віку Спаситель не звершував публічної проповіді. Але коли прийшов належний час, Він являє Себе людям, приходячи на Йордан, де Іоан Хреститель вже здійснив діло, до якого був покликаний – проповіддю та хрещенням приготував народ до явлення Месії. І засвідчення Свого служіння, Свого покликання і достоїнства Ісус Христос приймає не Сам від Себе, але від Бога Отця через слова «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3:17) і від Святого Духа, що мов голуб зійшов на Нього, а також від людини – від пророка Божого Іоана, який засвідчує про Нього ученикам і всьому народу.

В цій події Бог вперше являє Себе людям як Свята Трійця. Бо у часи Старого Завіту пізнання цієї тайни було привідкрите лише небагатьом святим. Але коли прийшла повнота часу і здійснилося належне приготування – Бог явив Себе: Син втілений прийшов на Йордан хреститися і почати Своє благовістя, Отець голосом з небес засвідчив Його достоїнство, а Дух Святий зійшов на Нього. Завдяки цьому Богоявленню і всьому, що було далі Святою Трійцею звершене задля нашого спасіння, шлях до пізнання Бога відкритий для всіх, і лише від нас залежить – чи стаємо ми на цей шлях і чи належно йдемо ним.

Дорогі брати і сестри!

Ще раз сердечно вітаю усіх з цим великим святом та бажаю, щоби кожен з нас і всі ми через дар освячення, який подає нам Спаситель, через пізнання істини, яке досягається завдяки явленню Бога світові, правдиво каялися і очищалися від гріхів, отримували благословення Господнє у цьому житті та осягнули блаженне життя у вічності!

Амінь.