2 серпня 2015 року відійшов у вічність відомий письменник, правозахисник МИКОЛА КАГАРЛИЦЬКИЙ.

Р. Б. Микола пройшов тяжке і мученицьке життя, утверджував у народі українському сміливість, любов, надію, впевненість у правоті та справедливості. Він був одним з засновників Народного Руху України, не боявся совєцьких посіпак, завжди відверто говорив правду у вічі, не гнувся перед комуно-можновладцями, відкрив світові неоціненний скарб України – художницю Катерину Білокур, її світ – художній, поетичний, письменницький талант, залишив блискучі твори про інших діячів літератури і музики. Писав про Оксану Петрусенко,  Михайла Донця. Його твори – це поезія у прозі, яка свідчить про глибинне знання української мови, любов до Вітчизни, співстраждання до знедоленого, зацькованого, одуреного іноземною олжею народу. Усе свідоме життя Микола Кагарлицький віддав боротьбі за правду. Життя його та праця впишеться золотими літерами в історію України та буде прикладом для прийдешніх поколінь.

4 вересня 2015 року у Будинку Спілки письменників України відбулося прощання з Миколою Кагарлицьким, свідомим, незрадливим українцем, який будив Україну своїм полум’яним словом, непідкупною позицією, щирістю, сміливістю та надією і впевненістю у правду Божу. Зі зворушливим словом виступили голова спілки Михайло Сидоржевський, Іван Драч, Наталка Поклад, Олесь Лупій, однокурсники та друзі Миколи, художник Василь  Перевальський.

Відспівування Миколи Кагарлицького відбулося у Св. Покровському Подільському храмі м. Києва. Чин похорону звершив єпископ Вишгородський і Подільський Володимир (Черпак) у співслужінні з протоієреєм Дмитром Караном. У прощальному слові владика Володимир згадав заслуги покійного перед українським народом, наголосив, що він активно приймав участь у відновленні незалежності України, давав достойну відсіч ворогам українського народу, залишив по собі неперевершену літературну спадщину для будучих прийдешніх поколінь українців.

Владика Володимир попросив простити покійному усі його гріхи і пригрішення  і молитися за упокій його душі.

Поховали Миколу Кагарлицького на старому кладовищі с. Жуляни біля його матері.

Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу раба Свого в оселях праведних.

Вічна йому пам’ять і спокій.