30 березень 2020

Вчення Св. Іринея Ліонського про єпископат

11.11.2019.

В творах Св. Іринея вперше знаходимо вчення про єпископську наступність, починаючи з апостольських часів. Згідно тексту святого Іринея ні апостол Петро, ні апостол Павло не були єпископами, жоден з апостолів не був єпископом у повному розумінні. Апостольська місія полягала у розповсюдженні християнства і вимагала переміщення з місця на місце. Першим єпископом Риму був Лін, 2-м Анакліт, 3-м Климент (сщмч., постраждав у Криму, у Херсонесі). Через те “апостольська наступність” розуміється трохи інакше. Ми розуміємо це як рукопокладання, яке сягає до апостолів і ми зводимо це до поняття “дійсності” чи канонічності рукопокладання. Таке обмежене, спрощене юридичне поняття про єпископат переважає на Заході і впливає на православну шкільну освіту. (прот. І.Меєндорф).
Православна Церква також зберегла ідею і поняття спадковості, але ця спадковість завжди обумовлена єдністю церковної віри. Поза Церквою немає і спадковості. Істина належить Всій Церкві і неможливо говорити про апостольську спадковість поза зв’язком з апостольською істиною. Тільки Церква, яка керується Духом Святим, може засвідчити цю Істину.
Поза Церквою немає єпископства. Єпископи наставляються для очолювання певних помісних Церков. Святий Іриней говорить про конкретних єпископів у конкретних Церквах. Єпископи не рукопокладають своїх наступників. У кожній Церкві на зміну одному єпископу обирають іншого, а рукопокладають його єпископи інших Церков. Отже спадковість існує у рамках всієї Церкви як єдиного цілого.
У екклезіології (екклесіології) − вченні про Церкву святий Іриней наслідує святого Ігнатія Богоносця. Помісна Церква очолюється єпископом, який звершує Євхаристію, тільки в Євхаристії, зібранні вірних виявляється “Дар Істини,” яким наділені єпископи. А це є те ж саме Передання, тобто однодумність Церков у часі і просторі.