14 жовтня 2024

Виступ преосвященного Володимира єпископа Вишгородського і Подільського, вікарія Київської єпархії на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Збройні Сили України та українське військове душ пастирство».

16.12.2011.

Виступ преосвященного Володимира єпископа Вишгородського і Подільського, вікарія Київської єпархії на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Збройні Сили України та українське військове душ пастирство».

 

Ваші преосвященства, ваші високопреподобія, всечесні отці, панове офіцери, представники інославних християн та віруючі мусульмани! Брати та сестри! Українська Автокефальна Церква розуміє концепцію душпастирської опіки у збройних силах, виходячи зі священного Писання.

          1. У Мойсеєвих заповідях наказується любити батька та матір (Втор. 5.16;         Вих.20, 12). З цього випливає і любов до Батьківщини земної.

          2. У Новому Завіті Христос наголошує, що немає більшої любові, ніж та, коли хто душу свою покладе за друзів своїх (Ін. 15, 13).

          3. Коли воїни запитали Ісуса Христа, що їм робити, щоб спастись, то Христос відповів, щоб вони задовольнялись своєю платнею, і нікого не ображали (Лк. 3, 14), не засудивши воїнів, як захисників.

Українська Автокефальна Православна Церква, пам’ятаючи ці Завіти Христа, будує своє служіння якраз на цих засадах. Церква наша має і кадри, і потенційну силу, і бажання й надалі працювати у збройних формуваннях нашої Батьківщини для створення мирної та благопристойної атмосфери в українському війську.

Відносно служіння військових священиків у війську відзначаю, що наші душпастирі несуть послух, окормлюють людей у війську, місцях позбавлення волі, воєнізованому українському козацтві. Воїни і люди, у місцях позбавлення волі, можуть вільно молитися, бути присутніми на молебнах, відвідувати Божественну літургію, сповідатися, причащатися Святих Христових Тайн. Наші священики завжди йдуть назустріч воїнам – сповідають, причащають, охрищують. Звичайно, що це залежить від доброї волі командування військами.

Так, у Київській єпархії, зокрема, в м. Києві, на великі свята відправляються молебни, здійснюються освячення казарм і приміщень, читаються лекції у військових училищах, частинах, за участю духовенства воїни приймають Присягу на вірність Україні та українському народу. Військовослужбовці мають змогу відвідувати відправи, Божественні літургії, сповідатись і причащатись Св. Христових Тайн. Видавничий відділ УАПЦ підготував до друку «Молитвослов» для військовослужбовців, щоб він був зручний у користуванні.

У Тернопільській єпархії опікується внутрішніми військами прот. Анатолій Залізницький. На великі свята військові відвідують храми, проводяться молебни, освячення, читаються лекції.

У Львівській єпархії проводиться відповідне служіння. Прот. Анатолій Бортнічук уже декілька років опікується каплицею у СІЗО м. Львова. Серед поневолених читає лекції на теми християнської моралі, спасіння душі, проводить роботу серед прихильників інших віросповідань. Прот. Петро Остапчук опікується колонією у м. Дубно. Регулярно відвідує слідчий ізолятор у м. Рівному, відправляє панахиди за українських воїнів на кладовищах Рівненської обл., опікується воєнізованим Волинським козацтвом.

Чернівецько-Хотинська єпархія несе служіння у № - ській частині м. Чернівців. Зі згоди командування, преосвященніший єпископ Герман освятив хрест під будівництво каплиці для військових. Духовенство регулярно відвідує воїнів на великі свята,освячуються казарми, інші приміщення. У військових частинах відправляються Божественні Літургії. Розпочалося будівництво церкви Свт. Миколая. На День Збройних сил України єп. Герман відправив заздравний молебен.

Довірливі стосунки тривають між Делятинським гарнізоном № - ської частини ЗС України та Івано-Франківською єпархією. Військове містечко знаходиться у гірській місцевості за 10 км. від найближчого поселення, але має свої - школу, дитячий садок, військову частину, житлові помешкання, магазин і             церкву. У присутності священика воїни складають присягу на вірність українському народові, у військовій частині проводяться державні, релігійні, професійні свята, благословляються діти на новий навчальний рік. Відбудований храм Архистратига Михаїла. Прот. Михаїл проводить систематичні та ціленаправлені лекції з тематики: «Гріх самовбивства», «Любов до ближнього», «Етика та мораль», «Духовність та поведінка». В результаті такої праці в частині відсутні неуставні відносини, крадіжки, антисоціальні прояви. У частині організованій самодіяльний солдатський гурт «Ангели-охоронителі». Він з 2001р. проводить постановки Різдвяного дійства, приймає участь у конкурсі вертепів, пропагуючи культуру українського народу. Військовий священик працює над підняттям духу воїнів, підвищує морально-психологічний стан особового складу.

Воїн відкриває душу священику, а цього він не зробить навіть перед найближчими друзями та рідними. Воїн отримує реальну підтримку та пораду і вірить у неї, оскільки віра до священика найбільша. Душпастирі військових частин пліч-о-пліч стояли з командним складом та воїнами в часи повеней, буревіїв, снігопадів. Священики порушували клопотання перед місцевою владою про моральне відзначення воїнів.

Не стоїть осторонь війська духовенство Таврійської, Полтавсько-Харківської єпархій – всі розуміють, що воїнам необхідний здоровий моральний клімат. Нині Православ’я розділене. Православних ніщо ж не роз’єднує – ні канони, ні догмати, ні обрядовість і я вірю, що об’єднання відбудеться ради морального здоров’я народу.

Не сприймаю дивної статистики Міністерства Оборони, буцімто прихильників Автокефальної Православної Церкви у діючих військах України всього 351 особа, а прихильників мусульманства до 500 чи 700 осіб. Вважаю цю статистику, чи опитування не правдивою. Виходячи з того, що тільки у місті Тернополі, Львівській та Івано-Франківській єпархіях священики по зв’язку зі Збройними Силами України подали звіти до Комітету по взаємодії зі Збройними Силами України та силовими структурами, в яких зазначається, що вони окормлюють воїнів до 900 осіб. Яка ж кількість воїнів – прихильників Православної Автокефальної Церкви у Києві, Київській, Полтавсько-Харківській, Таврійській єпархіях, Криму? Адже всім відомо, що на Сході, Півдні України, Криму, діти-воїни не завжди мають сміливість сказати про свою належність чи симпатію до Української Автокефальної Православної Церкви.

Заявляю ще раз, що Українська Автокефальна Православна Церква готова і має потенційну силу та священиків, які можуть прислужитися для морального здоров’я українського війська.

 

Дякую! Слава Ісусу Христу!

 

+ Володимир, єпископ Вишгородський і Подільський, голова Комітету по зв’язку зі Збройними Силами України та силовими структурами