РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ (2012/2013 р.)

Преосвященного Володимира, єпископа Вишгородського і Подільського, керуючого Київською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви − священству, чернецтву, усім вірним Київської єпархії УАПЦ
Христос Рождається!
Славім о Його!
Дорогі брати і сестри! Нова радість стала, яка небувала! Щороку ці слова зворушують усіх: і віруючих, і невіруючих, і іновірців. Натхненні слова, зміст та мелодіка українських колядок не залишають байдужими нікого. Всі починають замислюватись над Таїною Боговтілення. Дивуються диву – Бог прийняв людське єство, став Чоловіком (Ін. 1,14). Бог, Творець усіх світів, усього матеріального і духовного, приймає людську плоть, народжується від Діви, проходить стадії людського удосконалення і зросту, уподібнюється у всьому до людини, щоб її спасти, визволити від рабства гріху, підняти до ангельської подоби, вознести до споглядання Його споконвічної слави та величі.
Ці слова говорять, що людина встала на боротьбу з гріхом, усвідомила свою схильність до гріха і має силу подолати його у собі. Радіючи Таїною Боговтілення, людина засвідчує Божу Ласку і Його Любов до Свого творіння.
Богомладенець уневажнив людську гординю, подолав її, показавши, що людина майже нічим не умалена перед ангелами. Боговтіленням Господь проявив безмежно – невимовне співстраждання до заплямованої та спотвореної гріхом людини, до всього її єства, до Всесвіту та всієї природи. Богомладенець народився серед людей, закликавши їх до всезагального співстраждання до всього творіння Божого, засудивши невір´я, розгубленість, ворожнечу, людиноненависництво, підступність, продажність, лицемірство, обман, злодійство, лукавство, упослідженість, запобігання перед сильними світу цього. Богомладенець Своїм пришестям у світ закликав нас до свободи від рабства гріху; вказав на нікчемність поклоніння матеріальним благам, соціальному і духовному становищу, сильним світу цього.
Споглядаючи на народжене у яслах Богонемовля ми, християни – українці, повинні дати відсіч страшному сьогоденству – невпевненості, зрадливості, роз´єднанню, ворожнечі, слабодухості, ненависництву, підозрі, самознищенню. Ми мусимо плекати у серці мир Народженого Богонемовляти.
Радо вітаю з Різдвом Христовим і Новим 2013 роком Президента, Уряд, Збройні Сили та силові структури України, урядовців Київської області та столиці України. Новообрану Верховну Раду вітаю з Різдвом і прошу Богомладенця, щоб дав творчу силу та наснагу, дієву працю на утвердження нашої Держави та добробуту і процвітання усього українського народу. Ділюсь радістю Різдва Христового з усіма знедоленими, хворими та поневоленими.
Вітаю з Різдвом Христовим українську діаспору по всіх усюдах Земної Кулі, а особливо молитвеників за Українську Автокефальну Правослану Церкву на Чукотці, Камчатці, в Бурятії, Карелії, Кавказі, Сибіру. Вітаю з Різдвом Христовим усіх християн.
“… Ангели в небі пісню співають, що Христос родився всім возвіщають…”
Христос народився! Славімо Його!
Милістю Божою -
Володимир,Єпископ Вишгородський і Подільський, керуючий Київською єпархією
Різдво Христове 2012/2013 рік, м. Київ

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ (2012 р.)
Преосвященного Володимира, єпископа Вишгородського і Подільського, керуючого Київською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви − священству, чернецтву, усім вірним Київської єпархії УАПЦ
Дорогі брати та сестри!
Всіх вітаю радісним вітанням – Христос воскрес!
Найбільшою радістю і найбільшим святом у Православній Церкві є Воскресіння Христове. Відзначається воно з особливим піднесенням, радістю, урочистими відправами, особливо по-святковому прибраними храмами, облаченням священнослужителів, святковим передзвоном дзвонів.
 Подія Воскресіння Христового заторкує всіх, без винятку, людей – віруючих і невіруючих, воцерковлених і не воцерковлених, інославних, християн, віруючих інших релігій. Вітання "Христос воскрес! Воістину воскрес!" - стверджує істину, що Христос є Син Божий, Помазаник Божий, Боголюдина, Спаситель світу. Вітання стверджує ще й істину вселюдського воскресіння у тілі, здатному до вічності. Воскреслий Христос явився перед учениками у тілі, яке вони бачили до Його воскресіння, сказавши їм: Спокій вам! Перелякані ученики подумали, що це – примара, дух, але Христос запевнив їх у протилежному, показав руки, ноги і ребра Свої, наголосивши, що дух тіла та кісток не може мати; для більшого переконання учеників, їв перед ними печену рибу та щільник меду (Лк. 24, 36-43). Христос являвся після Свого воскресіння багатьом, запевнюючи у істині Його воскресіння, апостолу ж Фомі явився перед усіма і наказав вкласти руки у ребра Його, закликавши бути віруючим, запевнивши у блаженстві всіх, хто повірить у Його воскресіння (Ін.20, 26-30).
 Ісус Христос довів своїм послідовникам, усьому світові, що Він воскрес, що Він є Син Божий, Творець усіх Світів, Який прийшов спасти, відновивши Своє творіння, Він є Одним із Трьох Іпостасей Бога і все Його вчення є Божественним Одкровенням і Абсолютною Істиною. Христос сказав: Я є дорога і істина, і життя (Ін.14,6)... Кожен, хто від істини, слухає Мого голосу (Ін. 18,38). Отже, всі людські теорії та відкриття правдиві тільки в тій мірі, якщо вони не заперечують або не протирічать Божественному Одкровенню. Людські теорії та гіпотези можуть носити в собі елементи істини, але вони не можуть бути Абсолютною Істиною.
 Ось чому хвилює людську душу вітання "Христос воскрес", а у відповідь з душ і сердець вірних, з радісно освітлених божественним промінням очей, гримить щиро – "Воістину воскрес!" Ось чому під час процесії на Пасхальній заутрені стоїть урочиста тиша, а після Пасхальної літургії співають разом з людьми і церковними дзвонами, птахи. Все творіння Боже, на всіх географічних широтах, у всіх кліматичних зонах прославляє істину Воскресіння Христового.
 Воскресіння Христове – це наша віра, надія, любов, життя, істина, дорога та правда. Вірою у воскресіння Христове апостоли безстрашно проповідували Божественну Істину; мученики та ісповідники йшли на нечувані муки й тортури; апостоли та угодники Божі звершували надприродні чудеса, які і сьогодні звершуються у Церкві. Цією вірою та впевненістю утверджувались та упевнювались сини та доньки нашого народу, здобуваючи державність, молячись і працюючи на утвердження Рідної Автокефальної Православної Церкви: "... Хай воскресне Україна, й заживе, вільний у християнському житті, змучений наш народ і відпочине від заподіяної йому кривди! Хай не згине цілюща віра у Воскресіння і перемогу правди і у наших рідних, близьких і далеких братів і сестер... Таку утіху дає наша Церква... Ви остаєтесь відчужені від такого чистого джерела, як Українська Церква Христова, - натомість у Вас навкруги є теж цілюща сила Божа, - це природа... Але воскрес Христос. Не вмре, не згине безслідно Творча сила... відродиться, оновиться наша Україна і заживе вільним, щасливим життям нових поколінь." - вітаючи з Воскресінням Христовим, запевняла так мучениця Олена (Чехівська).
 Воскресіння Христове – це упевненість у нашому вічному житті; розрада і утіха в часи журби і печалі, коли ми втрачаємо рідних і друзів; воно єднає Церкву Небесну і Земну; запевнює, що у Воскреслому Христові усі живі; обдаровує нас неземною радістю. Ось чому весь тварний світ радісно стверджує "Христос воскрес", "Воістину воскрес".
 Ради Воскресіння Христового ми починаємо боротьбу із гріхом, пристрастями, вадами, пороками, підходимо до покаяння і осудження гріховного життя у самому собі; спонукуємо себе до святого, морального життя і боремося зі злом, неправдою, нечесністю, зрадливістю, продажництвом, лукавством, лицемірством. Христос поклав початок нашого воскресіння (1Кор.15,20). У Христовому воскресінні смерть не жахлива, не страшна. "Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?" - Вигукує свт. Іоан Златоустий у Великодному Огласительному слові.
 Вітаю з Пасхальними святками боголюбивих пастирів, чесне чернецтво, дорогих і вірних чад Київської єпархії УАПЦ.
 Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України, Верховну Раду України, Український уряд, Збройні сили України, урядовців Київської області та Києва, усіх християн України і весь український народ. Посилаю радість Воскресіння Христового усім поневоленим християнам. Сердечно вітаю з Воскресінням Христовим українську діаспору по всіх усюдах, на усіх широтах. Особливо вітаю з Воскресінням Христовим українську християнську діаспору Росії, Карелії, Таймиру, Північного Кавказу, Бурятії, Камчатки та Чукотки. Закликаю все українство до молитви за добробут Української Держави, усього українського народу, за утвердження єдиної Української Автокефальної Православної Церкви.
Амінь.
Воістину Христос Воскрес!
Володимир,
Єпископ Вишгородський і Подільський,
керуючий Київською єпархією
Пасха Христова
2/15 квітня 2012 р.
м. Київ
 
Різдвяне ПОСЛАННЯ (2011/2012 р.)

Преосвященного Володимира, єпископа Вишгородського і Подільського, керуючого Київською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви − священству, чернецтву, усім вірним Київської єпархії УАПЦ

Христос Рождається!
Славімо Його!
Любі у народженому Немовляті священики, ченці та черниці, брати та сестри!
«Нова радість стала,
яка небувала.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла…»
Наш побожний український народ цими зворушливими словами переповів ангельський спів, який чули східні мудреці біля ясел у Вифлеємському вертепі. Волхви були приведені на місце Різдва Спасителя дивною звіздою, яка показувала їм шлях, підійшли і зворушені цією Подією та Ангельським співом: «Слава в Вишніх Богу і на землі спокій, між людьми благовоління.» впали долі віддавши поклін Богонемовляті – Вседержителю і Творцеві світів, віків і часів.З того часу Вифлеємська звізда стала дороговказом для всіх народів землі на шляху особистого вдосконалення та спасіння, успадкування Царства Небесного.
Подія Різдва була давно очікувана віруючим людством, бо воно підсвідомо відчувало тугу за втраченим прародителями Раєм, безпосереднім Богоспілкуванням. Відбулося чудо Боговтілення, Син Божий стає Сином Людським, Сином Діви, приймає людську плоть і єство, обожнюючи їх; Невмістимий Бог вміщається у Лоні Діви, показує Любов Своєму творінню, приймає його образ. Через Народжене Богонемовля грішнаі смертна людина єднається зі своїм Творцем, одержує можливість подолати прародительську схильність до гріха, відновлює райське Богоспілкування, позбавляється вічної смерті, наділяється потугою успадкувати Царство Небесне з вічним спогляданням Повноти Бога та Його слави.
Ось чудо із чудес! Ось невимовна радість, яка спонукала побожний український народ перефразувати ангельський спів і Євангельську оповідь:
«Діва Марія, Сина народила
В яслах положила;
Ряденцем накрила,
Сінцем притрусила Господнього Сина…»
У ХХІ столітті нічого не змінилося з часів Боговтілення. Сучасна людина потребує Різдвяної радості та серцем відчуває чудо Різдва Христового, з натхненням та невимовною радістю оспівує Богонемовля піснеспівами, завченими з дитинства, переданими побожними дідами та прадідами:
«Ангели в Небі пісню співають,
Що Христос родився всім возвіщають:
Слава, Слава в Вишніх Богу…»
Ангельські святі слова і мелодика не можуть залишити байдужими людей далеких від віри, навіть іновірців. Радість Різдва Христового сповіщає людині, що вона творіння Боже, покликане до споглядання споконвічної несказанної слави Божої. Людина може зробити багато, бо мало чим умалена перед безплотними Ангелами (Пс. 8,6). Людина створює новітні технології, спускається в океанічні глибини, піднімається в космос і ступає на Місяць. Але вона не відчуває повноти щастя. Щастя ж це в Народженому Богонемовляті, у догматі Боговтілення! Без цього усвідомлення людина не може бути спокійною і щасливою, коли б і прихилила небо.
Вдумаймося, дорогі, у сенс Різдва Христового. Бог принизив Себе до того, що, ставши Людиною, дозволивши, щоб Його розп’яли, ради спасіння тих, хто розпинав ( Флп. 2, 6-8). Народжений Богомладенець переміг і смерть, і гордість Своїм смиренням (Мф. 11, 29).
Понизив людську гординю, оскільки вона застує Світло, яке освідчує всі людські гріхи. А без бачення власних гріхів неможливе покаяння, без покаяння неможливе спасіння. Коли ж людина не спасенна, то вона вічно потопає у мороці «тьми кромішньої», вічної смерті. Господь забажав, щоб усі люди спаслися і мали вічне життя та дійшли до пізнання істини (1 Тим. 2, 4). Ради любові і співстраждання до гріховного людства відбувається Таїна Боговтілення (1 Тим. 3, 16). Ось цю правду повинен усвідомити сучасний світ.
Співстраждання повинно проявитись до всього творіння, всього тварного світу, всієї природи. У час підміни християнських цінностей, коли світ задихається від всіляких криз – соціальних, моральних і стоїть на межі Світової війни, народжений Богомладенець застерігає християн від страху перед майбутнім, фінансових та духовних криз, гіркоти, розгубленості, розчарування, ворожнечі, тривоги, незадоволення, пропонуючи єдність, любов, братерство, всепрощення, співстраждання, нелицемірство, правдивість.
Христос прийняв людське єство щоб зцілити людські недуги. Він чудесно годував народ; ізціляв прокаженних; уздоровлював паралітиків, сліпих, глухих, німих; ізціляв біснуватих; піднімав покинутих, знедолених, упосліджених; осуджував неправдиві багатства, бездушність до бідних і старців; закликав до співстраждання та милосердя; осуджував лицемірів, лукавих;підступних, дворушників, продажних. Нарешті Христос віддав Себе у жертву ради спасіння всього людства. На цьому і наголошуємо,саме у цьому сенс появи Богонемовляти, Таїни Боговтілення. Споглядаючи на ясла з Народженим Богонемовлям, ми повинні усвідомити, що Христос з’явився у світ серед найупослідженіших і дивлячись на те, що у нашій країні не зменшується бездомних, безпритульних, безробітних, бідних, молоді, яка не може знайти сили та можливості втілити свої юнацькі мрії, ми, як християни, повинні боротись із силами зла за втілення у життя вічних Завітів Христових, проявляти доброчинність, милосердя, співчуття та співстраждання до обездолених. Пропагувати дієве застосування Євангельської Вістки з дієвими ділами (Як. 2, 20).
Таїна Боговтілення, особливо в сьогодення, показує нам, українцям, щоб ми позбавились від наших історичних негараздів – невпевненості, слабодухості, братоненависництва, зрадливості, ворожнечі, підозри, самознищення.Богонемовля прийшло у світ з миром. Нам же необхідно мир цей плекати; зрощувати; єднатись; прощати; миритись, об’єднуватись.
Радо вітаю всіх, дорогі брати і сестри, із Різдвом Христовим і Новим 2012 роком. Вітаю нашого Президента, Уряд, Верховну Раду, Збройні сили та силові структури України, урядовців Київської області та Києва! Посилаю радісну вістку про Різдво Христове усім поневоленим! Вітаю з Різдвом Христовим українську діаспору за межами України, яка вболіває за Українську Державу, Єдину Православну Церкву. Особливо вітаю прихильників Української Автокефальної Церкви у Російській Федерації – Чукотці, Камчатці, Бурятії, Північному Кавказі. Ділюсь із радістю Різдва Христового з усіма християнами.
Нехай же благословить всіх нас Новонароджений Христос і сподобить разом співати: «… Ангели в небі пісню співають, що Христос родився всім возвіщають…» Закликаємо благословення Народженого Богонемовляти на всіх нас!

Христос народився!
Славімо Його!
Володимир,
єпископ Вишгородський і Подільський, керуючий Київською єпархією
Різдво Христове
2011/2012 рік 
м. Київ