18 жовтень 2021

Новини

Християни всього світу щороку 14 жовтня відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Україні в цей день святкують ще й День українського козацтва та День захисника вітчизни. 

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

З 28 вересня по 1 жовтня включно відбулась поїздка на фронт групи парафіян Свято-Покровської Подільської громади. Делегованими від громади були: протоієрей Дмитро Каран, меценат і незмінний водій нашої мобільної групи Петро Рудницький, заслужений артист України Олексій Фіщук, Лідія Самойленко, – вона ж знаменита пані Солоха та її донечка Юлія Власенко. Потрібно зазначити, що пан Олексій, пані Лідія і пані Юлія їхали з особливою метою, - підтримати піснею і добрим словом наших захисників. Широкому загалу вони більш відомі як Солоха і гурт "Чумаченьки". Тому з нами їхали ще двоє представників цього гурту пані Ірина Мазепа і пан Володимир Дємєньтьєв.

Також у складі нашої групи був кваліфікований спеціаліст з комп'ютерної техніки пан Сергій Гнідко. 28 вересня пані Солоха і гурт "Чумаченьки" дали два концерти в двох артдивізіонах 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, а протоієрей Дмитро Каран виступив перед воїнами. Воїни 30-ки надали нам можливість відпочинути і переночувати в люксових номерах їхнього п'ятизіркового готелю.

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

у День Святої Тройці – П’ятидесятницю

 

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

 

      Сердечно вітаю з П’ятидесятницею, з днем Святої Тройці!

   Як різноманітними є дари Святого Духа, зішестя Якого на учеників і апостолів Христових ми нині прославляємо, так багатогранною є і нинішня урочистість, різні іменування якої вказують нам на різні аспекти шанованої цього дня євангельської події.

  П’ятидесятницею свято це іменується на згадку про старозавітний прообраз, який зішестя Святого Духа мало в події дарування Богом закону на горі Синай. Бо на п’ятидесятий день після виходу народу Ізраїля з єгипетського рабства, тобто після Пасхи старозавітної, Господь через пророка Мойсея на Синаї дарував народу приписи закону, коротко сповіщені у десяти заповідях. Заповіді ці стосуються любові до Бога і до ближніх, накладаючи обмеження на дії спотвореної гріхом людської волі та спонукаючи людину до морального вдосконалення. На п’ятидесятий же день після Воскресіння Христового, Пасхи Нового Завіту, вже не через пророка і не на кам’яних скрижалях звіщається закон, але безпосередньо Третя Божественна Особа, Дух Святий, сходить на учеників Христових, утверджуючи закон волі Божої на скрижалях сердечних.

Проповідь

МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ

в день свята Богоявлення, Хрещення Господа нашого Ісуса Христа

19 Січня 2021

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю усіх зі святом Богоявлення, з Хрещенням Господа нашого Ісуса Христа, з Йорданом!

Як бачимо, це свято має декілька традиційних назв, кожна з яких розкриває один з аспектів шанованої нами події.

Йорданом воно називається тому, що подія Хрещення Господнього і Богоявлення історично відбулася на річці Йордан, про що ми знаємо з Євангелія. Біля берега цієї річки, найбільшої у Святій Землі, пророк і Предтеча Іоан проповідував народу про близький прихід очікуваного Месії-Христа і про необхідність приготуватися до зустрічі з Ним через покаяння і виправлення свого гріховного життя. Багато людей під впливом цієї проповіді каялися. І на знак їхнього очищення Іоан занурював їх у води Йордану, як це було за звичаєм старозавітного закону визначено для ритуального звільнення від нечистоти.

Нова радість стала,

Яка не бувала

Над вертепом звізда ясна

Увесь світ засіяла…

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”

 

 

 

 

Різдвяне послання
Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

Дорогі брати і сестри!

Христос народився!

Славімо Його!

Нині ми знову, як і покоління християн перед нами, промовляємо ці слова, які є не просто традиційним вітанням, але словами сповідання нами віри, словами проповіді про великі діла Божі, словами, що спонукають нас до діяльного оновлення.

Кожен народ, який прийняв християнську віру, має ті чи інші благочестиві традиції святкування події Різдва Христового, які тісно переплітають спогад про цю величну подію зі світоглядом, культурою, побутом людей. Серед цих народів і наш український народ має свої звичаї прославлення народженого Христа Спасителя – родинні зібрання у Святвечір, спів колядок у храмі та по власних оселях, вертепні дійства. Якщо узагальнити значення цих християнських традицій, то вони покликані оприсутнити Різдво Христове, зробити цю подію сучасною для нас, а нас самих – зробити її свідками та учасниками.

18 листопада – день інтронізації Святішого Патріарха Київського і всієї України Мстислава. 30 років тому, він став Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви. В історичному центрі тисячолітньої Київської Митрополії, – кафедральному соборі Святої Софії Київської, 18 листопада 1990 року під час Божественної Літургії відбулась інтронізація, тобто сходження на Київський Патріарший престол Святішого Мстислава, він став першим Патріархом Київським і всієї України, правонаступником першосвятителів Київської Митрополії. Слово інтронізація походить від грецького ἐν-θρονισμός та означає престол або високе сидіння, трон.

В сучасній Православній церкві інтронізація здійснюється як над патріархами, так і над предстоятелями Помісних, тобто Автокефальних церков, що мають сан митрополита чи архієпископа. Таким чином, інтронізація – це офіційний церковний акт посвячення на найвищу посаду в церкві, що здійснюється під час Божественної Літургії з тим, що новообраний Патріарх одягається в патріарший одяг і найстарший по честі митрополит вручає йому патріарший посох, – що символізує Патріаршу владу.

Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. (Луки, 17,3).