26 січень 2022

Новини

Нова радість стала,

Яка не бувала

Над вертепом звізда ясна

Увесь світ засіяла…

 

Різдво Христове 

Згідно з Євангелієм від Луки (Лк. 2:1-7), Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєму для участі в переписі населення (Лк. 2:1-2), який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Квіріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, оскільки не було місця в заїзді.
 
Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу. Першими прийшли поклонитися Христові пастухи, яким про цю подію сповістив янгол. Волхви прийшли в Єрусалим і розпиталися у царя Ірода про царя юдейського, чим стривожили його. Придворні книжники та первосвященники відповіли мудрецям, що, згідно з пророцтвом, цар мав народитися у Вифлеємі юдейськім. Тоді Ірод покликав мудреців і відправив їх до Вифлеєму вивідати все і йому доповісти. Вони знайшли Ісуса вже у домі (Мт. 2:11) і піднесли Христу дарунки — золото, ладан і смирну. Попереджені уві сні, мудреці повернулись іншою дорогою додому (Мт. 2:12).

Християни всього світу щороку 14 жовтня відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Україні в цей день святкують ще й День українського козацтва та День захисника вітчизни. 

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят в Україні. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Пресвята Богородиця завжди була взірцем смиренної і великодушної матері, що повсякчас молиться за своїх дітей і завжди приймає Божу волю. Цей взірець віками надихає на християнські подвиги інших матерів. 

Предки вірили, що свято Покрови приносить з собою мир, добро, любов і довіру, тому в цей день можна помітити велику кількість весіль. Люди одружуються і вірять, що їхній шлюб тепер завжди буде під захистом Діви Марії.

Молоді дівчата чекали Покрову з особливою радістю. Адже в той період починалися вечорниці. Незаміжні дівчата підходили до ікон і примовляли: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку».

Це свято завжди зустрічали в гарному настрої. Вважалося, що сумувати не можна, треба веселитися, ходити в гості і самим вдома чекати гостей.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

З 28 вересня по 1 жовтня включно відбулась поїздка на фронт групи парафіян Свято-Покровської Подільської громади. Делегованими від громади були: протоієрей Дмитро Каран, меценат і незмінний водій нашої мобільної групи Петро Рудницький, заслужений артист України Олексій Фіщук, Лідія Самойленко, – вона ж знаменита пані Солоха та її донечка Юлія Власенко. Потрібно зазначити, що пан Олексій, пані Лідія і пані Юлія їхали з особливою метою, - підтримати піснею і добрим словом наших захисників. Широкому загалу вони більш відомі як Солоха і гурт "Чумаченьки". Тому з нами їхали ще двоє представників цього гурту пані Ірина Мазепа і пан Володимир Дємєньтьєв.

Також у складі нашої групи був кваліфікований спеціаліст з комп'ютерної техніки пан Сергій Гнідко. 28 вересня пані Солоха і гурт "Чумаченьки" дали два концерти в двох артдивізіонах 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, а протоієрей Дмитро Каран виступив перед воїнами. Воїни 30-ки надали нам можливість відпочинути і переночувати в люксових номерах їхнього п'ятизіркового готелю.

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

у День Святої Тройці – П’ятидесятницю

 

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

 

      Сердечно вітаю з П’ятидесятницею, з днем Святої Тройці!

   Як різноманітними є дари Святого Духа, зішестя Якого на учеників і апостолів Христових ми нині прославляємо, так багатогранною є і нинішня урочистість, різні іменування якої вказують нам на різні аспекти шанованої цього дня євангельської події.

  П’ятидесятницею свято це іменується на згадку про старозавітний прообраз, який зішестя Святого Духа мало в події дарування Богом закону на горі Синай. Бо на п’ятидесятий день після виходу народу Ізраїля з єгипетського рабства, тобто після Пасхи старозавітної, Господь через пророка Мойсея на Синаї дарував народу приписи закону, коротко сповіщені у десяти заповідях. Заповіді ці стосуються любові до Бога і до ближніх, накладаючи обмеження на дії спотвореної гріхом людської волі та спонукаючи людину до морального вдосконалення. На п’ятидесятий же день після Воскресіння Христового, Пасхи Нового Завіту, вже не через пророка і не на кам’яних скрижалях звіщається закон, але безпосередньо Третя Божественна Особа, Дух Святий, сходить на учеників Христових, утверджуючи закон волі Божої на скрижалях сердечних.

Проповідь

МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ

в день свята Богоявлення, Хрещення Господа нашого Ісуса Христа

19 Січня 2021

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю усіх зі святом Богоявлення, з Хрещенням Господа нашого Ісуса Христа, з Йорданом!

Як бачимо, це свято має декілька традиційних назв, кожна з яких розкриває один з аспектів шанованої нами події.

Йорданом воно називається тому, що подія Хрещення Господнього і Богоявлення історично відбулася на річці Йордан, про що ми знаємо з Євангелія. Біля берега цієї річки, найбільшої у Святій Землі, пророк і Предтеча Іоан проповідував народу про близький прихід очікуваного Месії-Христа і про необхідність приготуватися до зустрічі з Ним через покаяння і виправлення свого гріховного життя. Багато людей під впливом цієї проповіді каялися. І на знак їхнього очищення Іоан занурював їх у води Йордану, як це було за звичаєм старозавітного закону визначено для ритуального звільнення від нечистоти.

Нова радість стала,

Яка не бувала

Над вертепом звізда ясна

Увесь світ засіяла…

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”

 

 

Різдвяне послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 

Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

Дорогі брати і сестри!

Христос народився!

Славімо Його!

Нині ми знову, як і покоління християн перед нами, промовляємо ці слова, які є не просто традиційним вітанням, але словами сповідання нами віри, словами проповіді про великі діла Божі, словами, що спонукають нас до діяльного оновлення.

Кожен народ, який прийняв християнську віру, має ті чи інші благочестиві традиції святкування події Різдва Христового, які тісно переплітають спогад про цю величну подію зі світоглядом, культурою, побутом людей. Серед цих народів і наш український народ має свої звичаї прославлення народженого Христа Спасителя – родинні зібрання у Святвечір, спів колядок у храмі та по власних оселях, вертепні дійства. Якщо узагальнити значення цих християнських традицій, то вони покликані оприсутнити Різдво Христове, зробити цю подію сучасною для нас, а нас самих – зробити її свідками та учасниками.

18 листопада – день інтронізації Святішого Патріарха Київського і всієї України Мстислава. 30 років тому, він став Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви. В історичному центрі тисячолітньої Київської Митрополії, – кафедральному соборі Святої Софії Київської, 18 листопада 1990 року під час Божественної Літургії відбулась інтронізація, тобто сходження на Київський Патріарший престол Святішого Мстислава, він став першим Патріархом Київським і всієї України, правонаступником першосвятителів Київської Митрополії. Слово інтронізація походить від грецького ἐν-θρονισμός та означає престол або високе сидіння, трон.

В сучасній Православній церкві інтронізація здійснюється як над патріархами, так і над предстоятелями Помісних, тобто Автокефальних церков, що мають сан митрополита чи архієпископа. Таким чином, інтронізація – це офіційний церковний акт посвячення на найвищу посаду в церкві, що здійснюється під час Божественної Літургії з тим, що новообраний Патріарх одягається в патріарший одяг і найстарший по честі митрополит вручає йому патріарший посох, – що символізує Патріаршу владу.

Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. (Луки, 17,3).