Устави іноцького келійного правила

(за книгами: 1. Иноческое келейное правило. Предисловие. Изд. 2. Москва, 1906. 2. Чигаев. Л. М. свящ. Летопись Серафимо-Дивеевского монастыря. Москва, 1896.)

Згідно Слідуваного Псалтиря перед початком правила читаються сім коротких молитв (з поясними поклонами):

1. Боже, милостивий будь до мене грішного.

2. Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене.

3. Ти, що сотворив мене, Господи, помилуй.

4. Без числа согрішив, Господи, прости мене.

5. Владичице моя, Богородице, спаси мене грішного.

6. Ангеле Охоронителю мій святий, від всякого зла сохрани мене.

7. Святий апостоле, або мучениче, або преподобний отче (ім’я), моли Бога за мене.

Потому: повечір’я, канони*, чотири кафізми з тропарями та молитвами, пророцькі пісні, 300 поклонів, 600 молитов Ісусових і 100 Богородиці.

Ченцям починаючим і слабим дозволялось читати по 3 кафізми, потому звершувати 100 поклонів, 300 молитв Ісусових і 100 Богородиці.

В деяких стародавніх монастирях це правило виконувалося повністю, крім читання дев’яти пророцьких пісень за Псалтирем. У Псалтирі також сказано, що є практика читання під час правила Чину 12 псалмів.

Устав Саровського та Юр’ївського монастирів

За Саровським уставом: після повечір’я, не виходячи з храму, братія слухала вечірнє правило з трьома канонами: Ісусу Найсолодшому, Пресвятій Богородиці з акафістом Ангелу Охоронителю.

За Юр’ївським уставом: після повечір’я належить звершувати певні (у Слідуваному Псалтирі) канони, ось такі: у суботу вечором канон Господу Ісусу Христу, йому ж ірмос: “Достойно є”, Трисвяте по “Отче наш”, тропарі звичайні та молитву: “Нескверна, неблазна”, “І дай нам, Владико” і отпуст сотниць** під воскресіння (неділю) не годилося.

В інші дні

У вечері неділі (воскресіння) той самий канон Господу Ісусу, параклісіс Богородиці, йому ж ірмос: “Воду пречиед”; тропар також: “Многими зв’язаний напастями”; канон Архангелам і потому поклони (тобто п’ять сотниць, як нижче показано) та інше.***

Ввечері понеділка той самий канон Господу Ісусу, паклісіс Богородиці, канони святому Івану Предтечі та Ангелу Охоронителю, поклони та інше.

У вівторок ввечері той самий канон Господу Ісусу, канон Богородиці Одігітрії та Ангелу Охоронителю, поклони та інше.

У середу ввечері той самий канон Господу Ісусу, паклісіс Богородиці, святим Апостолам і Ангелу Охоронителю, поклони та інше.

Ввечері четверга канон Животворчому Хресту, йому ж ірмос “Відкрию уста мої”, паклісіс Богородиці та Ангелу Охоронителю, поклони та інше.

У п’ятницю ввечері канон Ісусу Найсолодшому, йому ж ірмос: “Во глубині поста іногда”; акафіст Богородиці обов’язково канони Ангелу Охоронителю та всім святим, поклони та інше.

П’ятисотенне келійне правило

Сім коротких молитв (див. с. ).

Потому ієромонах проголошував виголос: “Благословен Бог наш”.

Чтець: Амінь. Слава Тобі, Боже, наш, слава Тобі! “Царю Небесний”. Трисвяте до “Отче наш”, “Господи помилуй”, 12 разів “Слава і нині”. “Прийдіте поклонімось” (тричі). Псалом 50-й. “Помилуй мене, Боже”. “Вірую во Єдиного Бога”.*

Потому за Саровським уставом чтець, а за Юр’ївським настоятель, ставши посеред храму, починав покладати 30 земних поклонів. Сказавши голосно молитву: “Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, покладав поклін, а з ним уся братія. Кожен читав розумом ту саму молитву і покладав поклони разом з усіма. Молитва з поклонами звершувалась без поспіху і чинно. Кожен інок перше промовляв молитву, а тоді покладав поклін. Після ж виконання з молитвою 30 поклонів, після невеликої паузи, предстоятель виголошував голосно тричі молитву: “Господи Ісусе Христе, Сину божий, помилуй мене грішного”, потому, в умі, ту ж молитву кожен повторював 100 разів. Опісля предстоятель виголошував: “Слава; І нині. Амінь. Алилуя, Алилуя, Алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі). “Слава; І нині”.

І знову проказував молитву: “Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, покладав знову 30 поклонів, і потому творив 100 молитв Ісусових. Потому — “Слава; і нині”, “Алилуя” та інше.

Потім знову молитву: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного”, “Слава; і нині”, “Алилуя” та інше; потому читали молитву: “Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, і з нею покладали 20 поклонів. Після цього читали молитву до Пресвятої Богородиці голосно, тричі: “Владичице моя, Пресвятая Богородице, спаси мене, грішного”, після цього ту ж молитву творили в умі 100 разів. “Слава; і нині”, “Алилуя” та інше, потому промовляли голосно молитву: “Богородице Діво, радуйся” (за Саровським п’ять, за Юр’ївським — один раз).

За уставом Флорищевої пустині, заснованої XVII ст. свт. Іларіоном митрополитом Суздальським, у Володимирській губернії, після поклонів і розумних молитв читали із земними поклонами “Пам’ятник” за Псалтирем. У Юр’ївському уставі про читання Пам’ятника не вказано. Після ”Богородице, Діво, радуйся” два лики (крилоси) разом співали солодкоспівом “Достойно є” і звершували поклін. Потім — “Трисвяте” по “Отче наш”. Обумовлені тропарі канонів (За Саровським і Флорищевським: “Помилуй нас, господи, помилуй нас”). Потому, за Юр’ївським, молитва: “Тих, що ненавидять і кривдять нас” (замість “Пам’ятника”) і 16 поклонів з молитвою преп. Єфрема Сиріна: “Господи і Владико життя мого”. “Слава Тобі, Христе Боже надіє наша, слава Тобі” і відпуст. Потому — звичайне взаємне прощення настоятеля і братії.

За Флорищевським — після “Милосердя двері відкрий нам” — “Господи помилуй” (40 разів), “Чеснійшую від Херувімів”, “Боже змилуйся над нами” і молитва преп. Єфрема Сиріна: “Господи і Владико життя мого” із земними поклонами. “Богородице, Діво, радуйся” (тричі) із земними поклонами. “Чеснійшую від Херувимів”, відпуст і взаємне прощення братії.

У Саровському після п’ятиразового “Богородице Діво, радуйся” читання із книги преп. Єфрема Сиріна, потому: “Достойно є”, Трисвяте по “Отче наш”. Тропарі: “Помилуй нас, Господи” та інше. “Господи помилуй” (40). Молитви: “Кожного часу і кожної години”, “Господи помилуй” (тричі), “Слава і нині”, “Чеснішу від Херувим”, “Іменем Господнім благослови, отче”, Молитвами святих отців наших”, “Непорочна, Чиста, Нетлінна”, “І дай нам, Владико, що до сну йдемо”. Потому читали “Пам’ятник” за Псалтирем. Потім із молитов на сон грядущим — преп. Макарія Великого — Богу Отцю: “Боже вічний і Царю всякого створіння”, молитву святого Антіоха — Господу Ісусу Христу: “Вседержителю, Слово Отчє!” Молитва Святому Духу: “Господи, Царю Небесний, Утішителю, Душе Істини, змилосердися”. Молитва Пресвятій Богородиці: “Милостивого Царя, Милостива Мати”. Молитва Ангелу-Охоронителю: “Ангеле Христовий, Охоронителю мій святий”, “Взбранной воєводі” та ін. “Преславная Вседіво, Мати Христа Бога нашого” і ін., молитва святого Іоанникія: “Надія моя Отець”. В кінці предстоятель робив малий відпуст і проголошував єктенію. Потому — взаємне прощення братії. (Про молитву прп. Єфрема Сиріна не мовиться.)

Оптинське келійне правило

Окрім церковних служб: літургії, утрені і вечірні з повечір’ям, на якому обов’язково була вся братія обителі, багато з них щоденно читали в келії одну главу з Євангелії підряд. починаючи з першої глави Євангелії від Матфея до останньої глави від Іоана, та дві глави з Апостола також підряд, починаючи з Діянь святих Апостолів і закінчуючи останньою главою Апакаліпсиса Іоана Богослова; причому останні сім глав Апокаліпсиса читали по одній за добу; тоді остання з них читалась в той самий день, що й остання глава Євангелії від Іоана. Після закінчення, таким чином, читання всього Нового Завіту, починали знову з перших глав новий круг читання. Із Псалтиря читали по одній кафізмі за добу. починаючи з першої і до останньої включно. Крім того, звершували так зване п’ятисотенне келійне правило таким чином:

Після трьох поклонів, які звичайно покладались на початку всякого молитвослів’я в храмі і в келії, з молитвами:

“Боже, милостивий будь до мене, грішного”;

“Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене”;

“Ти, що создав мене, Господи, помилуй”.

“Без числа згрішив, господи, прости мене”.

В келії покладався і четвертний поклін з молитвою:

“Владичице моя, Пресвятая Богородице, спаси мене грішного”.*

Потому йшло звичайне начало: “Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, “Слава Тобі Боже наш, Слава Тобі”, “Царю Небесний”, та інше, як показано у Саровському правилі, і до “Вірую”.

Після цього читали 100 молитв Ісусових. На перших 10 молитвах — били земний поклін, на наступних 20-ти — по поясному поклону. На останній, тобто сотій молитві — земний поклін. Потому молитва до Пресвятої Богородиці покладена в кінці ранішніх молитв, яка починається словами: “Пресвятая Владичице моя Богородице”. Після закінчення цієї молитви били земний поклін.** Потім знову творили 100 молитв Ісусових за належним порядком з 10 земними і 20 поясними поклонами, на останній молитві Ісусовій — земний поклін, і знову ж та молитва “Пресвятая Владичице Богородице”, із земним поклоном. Третя сотня звершувалась так само, як перша і друга.

Четверта сотниця молитв була звернена до Пресвятої Богородиці: “Пресвятая Владичице моя Богородице, спаси мене, грішного”.*** Із цієї сотні перші 10 молитв також звершувались із земними поклонами, а наступні 20 — з поясними, решта 69 — без поклонів. Остання, сота молитва — із земним поклоном, і після неї, також із земним поклоном, молитва: “Пресвятая Владичице моя Богородице”. Потім 50 молитва: “Святий Ангеле Божий, Охоронителю мій, моли Бога за мене, грішного”, на перших 5-ти молитвах — по земному поклону, на наступних 10 — по поясному, а решта 35 молитв — без поклонів, тільки на останній — земний поклін і знову читалась молитва: “Пресвятая Владичице моя, Богородице”, із земним поклоном. Після цього 50 молитв: “Всі святії, моліть Бога за мене, грішного”. На перших 5-ти молитвах —по земному поклону, на наступних 10 — по поясному; остання молитва —знову із земним поклоном, після якого знову читалось: “Пресвятая Владичице моя Богородице”, із земним поклоном.

Потому: “Достойно є” і земний поклін. “Слава Тобі, Христе Боже” і відпуст: “Молитвами святих отців наших , Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь”.

У буденні дні звершували всі згадані поклони. У дні П’ятидесятниці, полієлейних празників, передпразнества і попразнества, в ті дні, коли на утрені співається велике славословіє і в церковній молитві скасовуються земні поклони, скасовувались вони і в келійній та замінювались поясними. Також тільки поясні поклони звершувалися завжди в ті дні, коли належить правити всенічне бдіння. В останні два дні Страсної седмиці і починаючи з 24 грудня до 7 січня (ст. ст.), а також і у воскресні дні, хоч би й не звершувалося всенічне бдіння, цього келійного правила не дотримувались.

Яка-небудь зміна у складі цього келійного правила, зменшення чи збільшення його полишалися на волю і благословення старця або духовного отця.

Келійне правило Свято-Троїцького Сергієво Ризького монастиря

Глава Євангелії та Апостола: канон Ісусу Христу та Пресвятій Богородиці; акафіст Спасителю чи Божій Матері та канон Ангелу Охоронителю: три кафізми і п’ять сотниць молитв по чоткам (вервиці).

Початок правила за Слідуваним Псалтирем.*

Початок сотниць: “Молитвами святих отців наших”, “Слава Тобі, Боже наш” та інше (як перед Саровським і Юр’ївським правилом).**

Після “Вірую” — перша сотниця.

30 земних поклонів з молитвою “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішну”;

70 умних (розумних) молитв, стоячи, без поклонів для відпочинку, з тією ж молитвою.

“Слава і нині”. “Алилуйя” (тричі)). “Господи помилуй (тричі.). “Слава і нині”. “Пресвятая Владичице моя, Богородице, святими і всесильними мольбами...”. “Амінь”. “Чеснішу від Херувімів...”***

Початок другої сотниці: “Молитвами святих отців наших”, “Слава тобі Боже наш” по “Отче наш” і друга сотниця:

30 земних поклонів з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішну”;

79 умних молитв, стоячи, без поклонів для відпочинку, з тією ж молитвою.

“Слава і нині” та інше. “Чеснішу від Херувімів”, як після першої сотниці.

Третя сотниця читається так само, як і друга.

Початок четвертої сотниці: “Богородице, Діво, радуйся”; 30 земних поклонів з молитвою: “Пресвятая Госпоже Діво Богородице, спаси мене, грішну”**** 70 умних молитв тих самих.

П’ята сотниця: 15 земних поклонів з молитвою : “Всі небесні чини Архангели і Ангели, моліте Бога за мене, грішну”.

35 умних молитв тих самих.

15 земних поклонів з молитвою: “Святий Ангеле-Охоронителю мій, від всякого зла сохрани мене і моли Бога за мене, грішну”.

35 умних молитв тих самих.

“Достойно є”, “Чеснішую...”, “Слава і нині”, “Господи помилуй” (тричі), “Молитвами святих отців наших”, “Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”.

Для набуття душевної користі та щоб не порушувати здоров’я радимось: опівночі звершувати одну першу сотницю, потому йти до утрені; другу сотницю творити після утрені, а останні три — ввечері, перед сном, або як хто забажає.

Під воскресні дні (неділі) та великі празники від Різдва Христового і до Хрещення і з Вербної неділі до неділі апостола Фоми правило зовсім відкладалося, а у дні полієлейних празників і в суботи звершувалось без земних поклонів.

Пам’ятник читався за бажанням. Якщо недоставало часу його заміняли молитвою: “Тих, хто ненавидить і кривдить нас”. В жодному випадку не пропускали щоденного сповідання гріхів перед відходом до сну: ”Сповідаю Тобі, Господу Богові моєму і Творцю”.

Згодом читали молитви “на сон грядущим”.

Устав Серафимо-Дівєєвської дівочої обителі

Знайшовши правило саровських ченців непосильним, тяжким, преподобний Серафим дав повсякденне правило, яке було передано йому Богородицею. Вставши вранці, належало прочитати: один раз “Достойно є”, тричі “Отче наш”, тричі “Богородице, Діво”, “Символ віри”, потому два поясних поклони з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішну”, поклін поясний з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних”, після цього два поясних поклони з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, Госпожею Дівою Марією, Богородицею помилуй мене грішну”, і поясний же поклін з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, Госпожею Дівою Марією Богородицею помилуй нас, грішних”. У закінченні цього правила треба, стоячи навколішках, звершувати 12 поясних поклонів з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Боже наш помилуй нас грішних” і точно так само 12 поясних поклонів з молитвою: “Владичице моя, Пресвятая Богородице, спаси на грішних”. Потому читати ранішні молитви. Працюючим, можна прочитувати це правило навіть на ходу, під час праці.

До обіду постійно необхідно читати про себе молитву Ісусову, а після обіду — до ночі —: “Владичице моя, Пресвята Богородице, спаси нас”.

Вечірнє правило: прочитати 12 вибраних (зображальних) пустинними отцями псалмів, потому пом’яник, повчання і звершити 100 поясних поклонів з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних” і 100 поясних поклонів з молитвою: “Владичице наша Пресвятая Богородице, спаси нас, грішних”. Потім повторити ранішнє правило.

На ніч повинні читати знову це ж правило і молитви на сон грядущим (вечірні).

Матір Божа заборонила отцю Серафиму обов’язковим читання акафісту, щоби цим не накласти ваги та зайвого гріха на будь-яку душу.

У воскресний день дана заповідь отцем Серафимом правити (в Дівєєві) перед літургією, ніколи опускаючи, Параклісіс Божій Матері, увесь на розспів, за нотами.

Потому отець Серафим наказав невідступно сповідатись і причащатися у всі пости і, крім того, дванадесяті свята, не терзаючи себе думкою, що недостоїн, “так як не належить пропускати випадку. коли можна частіше користуватись благодаттю, яка дарується причастям Святих Христових Тайн. Намагаючись, за можливістю, зосередитись у смиренному усвідомленні своєї всезагальної гріховності, з надією та твердою вірою у невимовне Боже милосердя, необхідно приступати до Святого Таїнства, викупляючого все і всіх”.